Катя Федоренко, засновник та виконавчий директор FILD

Катя Федоренко – WORDS on BEAUTY
фото: Вероніка Лавська

 

Історія краси цієї стрункої красуні дуже цікава. Вона довгий час працювала у світі моди, а за останні кілька років разом з своїм хлопцем заснувала власну дизайн студію. Зараз приділяє багато часу гармонійному догляду за собою , розуміючи його важливість. Деталі – в нашому інтерв’ю.

 

Мої батьки – майстри спорту з мотокросу. У них на двох 86 кубків. Відповідно все життя минало на трасі, а якщо не дай Боже тато не покатає по треку – до заїзду істерика однозначно забезпечена. Спорт був невід’ємною частиною мого життя, починаючи з перших подорожей. Спочатку в мене було природнє бажання працювати над тілом, займатись фізкультурою, баскетболом, легкою атлетикою тощо. Навіть зі студії Джекі Чана, коли жила в Гонг Конгу, до ночі не вилазила. Деяким людям потрібно переборювати якісь бар’єри – комусь не подобається кріпатура, а для мене – це найсолодше відчуття. Коли в тебе все ломить і ти думаєш: “Оце я вчора позаймалась”. В когось є до спорту любов, в когось немає.

В моєму житті були різні етапи: зараз ніхто із знайомих не вірить мені, що я була дуже крупною малечою, яка у Нью-йорку займалась кік-боксінгом. 63 кілограми щастя. З тілом у нас проходили різні змагання: плюс/мінус 15 кілограмів за три місяці. Зараз я приходжу до розуміння, що у 18-19 років ти можеш пробувати будь-які екстремальні види спорту – це був етап, коли я пробувала, де я, а де моє тіло, де йому боляче, а де я його змушую працювати. Був також період, пов’язаний з активною роботою, коли ти не прислуховувався до сигналів, які тобі говорить твоє тіло, забував про свої потреби спати, їсти та відпочивати і включався з головою у заробіток грошей. Це було 2 роки тому. Коли я закрила попередній проект по бренду L’UVE і переді мною став вибір: відновлювати своє здоров’я, яке за 4 роки було дуже виснажене, чи ні. Тоді я могла прийти в офіс і за весь день випити 3 чашки кави, вийти з офісу о 9-ій вечора, не ївши нічого. Впала вага і здоров’я. Постало питання, або ти переключаєшся і займаєшся своїм здоров’ям, тому що наднирники вже просто готові відключитись, або ти продовжуєш робити те, що ти робиш, і надовго тебе не вистачить. Я зараз це спостерігаю у багатьох своїх друзів, коли вони нехтують своїм здоров’ям заради якихось матеріальних досягнень. Плюс це психологія української жінки, яка повинна щось комусь доказувати і потім відновлювати своє здоров’я.

Зараз у мене змінилась “динаміка всередині себе”, як я це називаю і хочеться бути спокійною, кайфанути не від стрімкості процесу, а від осмисленості цього ж процесу. Десь ходжу на пілатес, на заняття з фітболу – на останньому ти, балансуючи на одній нозі, робиш якісь божевільні штуки і в тебе вже просто тріскаються м’язи. І це просто м’ячик. Виявилось, що дівчатка на м’ячиках – це не так і просто. Цього року відкрила для себе такий позитивний вид тренувань.

Йога – це основа, і не лише в розумінні асан та фізичного аспекту. Мало хто, напевно, знайомий з тим, що бгакті-йога включає в себе і повторення мантр, слухання історій з священних писань, внутрішню медитацію, виконання якого-небудь конкретного особистого служіння Богу, і принцип ненасилля, який включає в себе вегетаріанство та означає, що ми повинні старатись як мінімум не шкодити цьому світу. Фактично, ти проживаєш своє життя за цими принципами. Вже немає поняття спорту, це поняття загальної практики, як способу життя.

Минулого року я захопилась аюрведою. Коли читала, то розуміла, що мені все ж ясно. Ось, що було з моїм організмом. Кілька історій були ще родом з дитинства, коли перенесла низку операцій. Якщо говорити про спілкування зі своїм тілом – то ми завжди з ним воювали. 25 років. Потім я зрозуміла, що його потрібно любити. У нього просто є певні потреби і потрібно вивчити банальні принципи взаємодії пробудження, харчування тощо. Є певні закони, під впливом яких знаходимось всі ми. От тільки ми такі егоїстичні, нам здається, що все має бути так, як нам хочеться. Замість того, щоб бути розумнішими і визнати авторитетність цієї сили. Коли ти починаєш це вивчати, виявляються закономірності. А справді, якщо просинатись о 6-ій ранку, то в тебе більше енергії, ніж якщо ти дрихнеш до 11-ї. І справді в нас нервова система відпочиває з 23 до 00, і якщо ти ліг о 2-ій ночі, то звісно не можеш відпочити, а якщо ти ліг о 5-ій? А тоді в 9:30 треба бути в офісі – нічого хорошого з цього не вийде. Останні два роки я знайомлюсь із знаннями, і все застосовую на практиці.

У мене дуже дивний організм: з дитинства найменше відхилення від норми дає про себе знати. Я народилась з температурою 40 і до 10-ти років кожного року лягала в лікарню із запальним процесом вродженої патології нирки. Впродовж всієї моєї історії мені постійно потрібно тримати цей баланс. Комусь здоров’я дається спочатку, а його гроблять з часом. В мене інша історія – я народилась з патологією і мені довелось за це здоров’я воювати. Я перенесла 4 операції, ходила з катетером з нирки вісім місяців і півтора роки знаходилась в лікарні. Причому половину часу навіть не ходила, а була прив’язана до ліжка, адже дітей в пострадянських лікарнях прив’язували до ліжка після операції і днями не відв’язували руки від бортиків, щоб легше слідкувати за дитиною, яка необачно може витягнути катетер. Як тільки ти забиваєш на організм, він постійно щось викидає, накшталт запалення сідничного нерву впродовж 3-х днів. Мій організм постійно мене стримує.

Колись познайомилась з прекрасним астрологом і кажу: “Давайте, що Ви мені новенького розкажете”. Отож, він сказав, що мені потрібно вирівнювати проблеми здоров’я, доглядати за ним, робити фізичні вправи і дотримуватись певного режиму. Взагалі, це всім корисно, але в моєму випадку специфічна карма саме з роковим здоров’ям і тому ні на секунду не можна відпускати його розвиток та підтримання, інакше все переходить в хронічні клініки.

Тому у мене є поняття взаємодії з своїм тілом, усвідомлення свого тіла як інструменту для нашого життя. Фактично, наше тіло – це інструмент для реалізації нашого духовного зросту і щоб воно не хворіло, ним потрібно опікуватись. А ми ним нехтуємо і думаємо, що воно має бути нашим слугою. Тому я буду його експлуатувати, як вважатиму за потрібне, і буду обурюватись, якщо воно раптом захворіє. Буду злитись, бо не можу піти на роботу і виконати ряд проектів, які потрібні. Потрібно вивчити методи взаємодії з тілом і бути вдячним, що воно взагалі є.

Поколінню наших батьків було не до цього, а зараз ці знання про те, як берегти здоров’я є і вони доступні. Зараз трохи інше – ми заручники забігів, досягнень. Я коли чую фразу “ти така худенька – я хочу бути як ти”, то мені цю дівчинку хочеться спочатку шльопнути, потім обійняти, а потім з нею поплакати. Адже тіло в першу чергу має бути здорове, а не якоюсь нав’язаною картинкою. У мене є 12-річний досвід роботи у fashion-індустрії і дуже хотілось відійти від таких стереотипів, важко було переключитись, був внутрішній протест. Чому так: ця дівчинка здорова, приваблива, але краса – це абсолютно інше поняття? Чому для нас така приваблива дівчинка 15-16 років – чиста і невинна не з перефарбованими віями. Ця привабливість – це саме чистота. Жінка за природою вже божественна і відповідно їй нічого в житті не потрібно доказувати, а цю божественість і красу потрібно зберегти, а ми чим більше гребемо на себе, починаючи з 15-16-ти років, і таким чином доводимо себе до виснаження. Сучасне суспільство нав’язує мільйон стереотипів, які йдуть врозріз з твоєю природою. Аюрведа все точно пояснює: є певні психофізичні типи (доші) і там є навіть принципи, кому як потрібно налагодити дисбаланс. Всі ці знання є і вони на поверхні. Мені особливо подобається, що якийсь черговий вчений за 7 років досліджень зрозумів, що шкіра напряму пов’язана з тим-то тим-то, а аюрведисти сміються, що в ведах це було описано ще 5 тисяч років тому. Це ні для кого не новина.

Зараз є чудова книжка “Абсолютна краса” авторок Пратіми Райчур та Меріан Кон. Я як фанат дарую її всім своїм знайомим дівчатам. Автор виїхала у США у віці 17-ти років і зараз у неї одна з найбільш успішних клінік. Вона описує не лише аспект догляду за шкірою, але і всього жіночого здоров’я. Взагалі, все наше здоров’я базується на емоціях і доки жінка не розгребеться з своїми емоціями, вона може ходити і в спортзал і на масажі, але поки в ній куча непережитих емоцій, то здоров’я не буде. Це основа. Зараз коли ти зрозумів основи і зрозумів шлях до фізичного здоров’я, то дуже хочеться цим поділитись. Аналізуючи свій життєвий шлях я розумію, що ти не бачив всього цього, бо не мав знань. Це не те, що люди погані, а в них просто немає інформації, як бути щасливими. А в книзі – мудрість. Можна все життя вивчати.

На йогу я ходжу з своїм коханим в клуб. Ми маємо абонементи. Минулого року в мене був процес реабілітації хребта, два роки мені забороняли займатись лікарі. Йогою я змогла займатись без відчуття болю, паніки та жаху буквально в останні 9 місяців. Я була дуже щаслива так, як завжди займалась спортом, а тут на 2 роки випала. Хребет довів мене до того, що “ах, не хочеш мене лікувати, тоді лежи пластом і помирай від болі”.

З йогою вперше я познайомилась в Сингапурі в 2006-му році. Я знайшла тоді крутий індуїстський храм в чайна-тауні. Туди мене привів друг, по вівторкам та четвергам туди можна було вільно приходити і займатись йогою. Для мене тоді це був чисто фізичний аспект, бо тоді мене вже почав турбувати хребет. Ніхто б і не подумав, що через кілька років ця культура і ці знання дійдуть до мене зовсім в іншому аспекті. Потім я жила і в Нью-Йорку, і в Азії, і я завжди знаходила собі десь центр йоги. Китайці викладали її по-своєму, американці по-своєму. Фізично це різні напрямки, але одна й та сама основа. Неймовірно цікаво. Ти завжди можеш вибрати, який саме темп, рух, напруження тобі підходять.

Останніх кілька місяців я кайфую від того, що ти можеш повернутись назад і тебе не переклинить. Це наче відродження і ти знову відчув своє тіло і ще з більшим кайфом і з більшою вдячністю, адже ти пройшов етапи, коли дуже боляче і дуже погано. Тепер, коли я бачу друзів, які нехтують цим, то хочеться щарпнути їх і сказати: “Що ж ти робиш? Знаєш, як потім буде погано? Так займайся, поки це погано ще не настало”.

Кожен, на жаль, вчиться на своїх помилках. Або ж потрібно розвинути смак до цього – не принципом силування. Як я почала вивчати Веди? Коли ти бачиш щасливих людей. Коли я вперше побачила сестру мого хлопця, я не могла зрозуміти, чому вона мені здається такою красивою. Вона з пишними формами, нестандартної краси, яка мерехтіла у мене перед очима 12 років у модельному бізнесі i fashion. Це був перший дзвіночок розуміння, що таке справжня жіноча краса в цій чуттєвості, в цій харизмі, від якої не можеш відірвати очей. І ти не розумієш, що тебе насправді приваблює – наскільки зовнішній образ – це насправді пустишка, а головне – відчуття цієї глибини. Дивлячись на сім’ю мого хлопця, я почала цікавитись, чому ці люди такі щасливі. Вони якісь здорові, вони якісь добрі – в чому ж їхній секрет? Я зрозуміла, що лише з такої точки зору і потрібно поширювати знання. В першу чергу ти повинен це знання реалізувати на собі – зрозуміти і усвідомити. Відповідно, якщо люди бачать в тобі результат, то їм цікаво зрозуміти чому, чому ти так світишся? Коли люди безпосередньо питають, тоді ти можеш сказати і поділитись знаннями. А в нас це часто переходить в фанатизм: людина прочитає одну книжку і починає бігати і всіх тормошити: а давайте підемо в храм. В кожного свій темп і до цього потрібно ставитись з повагою.

Харчування

В моєму житті були різні етапи: було, коли на тебе давили модельні агенції, що ти повинна терміново скинути вагу, коли в тебе один йогурт і одне яблуко, тому що треба вміститись в це плаття. Харчування вивчалось дуже довго і хворобливо. В першу чергу – це емоції. Про вегетаріанство я взагалі мовчу – я вегетаріанка вже практично 4 роки і я не уявляю, як раніше могло бути інакше.

Всі смаки повинні бути присутні, непросто так придумали наше тіло і ми явно не розумніші, ніж творець: “це я їсти не буду, а це буду”. В цьому треба розбиратись, вивчати за принципом: комусь корисно, а комусь шкідливо. Потрібно прислухатись до своїх особливостей і не вірити рекламі та маркетингу. Зараз у мене в плані харчування все дуже гармонійно. У нас по аюрведі розписано, коли краще вживати яку їжу. Є нюанси, коли трохи запрацювався, але я настільки пріоритетно ставлю зараз своє життя і вибір, що принцип “нема на це часу” для мене не існує. Час є, але ти його використовуєш, як попало. Можна прочитати книгу Торсунова “Про силу часу” – там розповідається, що незалежно від нашого способу життя в нас є чітка прив’язка до сонця, коли максимальний викид таких-то гормонів, коли відбувається переварювання їжі. Наступний етап – використовувати ці знання. Відмазок мільйон. Як тільки збирались всі за столом, я кричала, що всі мають відкласти телефони і не вирішувати за їжею робочі питання. Я раніше не їла, не пишучи мейли, з кимось не розмовляючи по телефону.

Ти воюєш за кожен кілограм здорових м’язів, за кожен кілограм здорового жиру. Зараз я своїм подругам кажу: “Ви не розумієте, фосфоліпідні жири наші клітини огортають, як бушлатик”. Ще мій улюблений психолог Нарушевич круто пояснює це. Чому жінки так фанатично не їдять жиру, це ж добре? Питання, в яких пропорціях і якої якості. В нас, коли нервова система виснажена, немає фосфоліпідних жирів, то нервові клітини “оголені” – це чіткий ведичний термін. В організмі мають бути присутні і жири, і все інше – лише в грамотних пропорціях. Навіть коли ми прагнемо до правильного харчування, ми не до кінця розуміємо, що таке здоров’я. Це не 1.80метр росту і 50 кіло ваги, це гармонія твого тіла в твоїй пропорції і в твоєму психотипі, який тобі властивий. Це важливо вивчати. Ми намагаємось жити в сучасному світі, вести певну діяльність і не нехтувати цими законами. Незавжди це нам вдається, але принаймні ти вже не побіжиш на зустріч, не поснідавши.

Важливо їсти правильну їжу і вживати її в певний час. О, 12:30 – вибачте, де мій рис з горошком? Зустрічі ти не призначаєш тому, що має бути година, щоб спокійно поїсти. Я себе до цього дуже довго привчала, адже в мене було в пріоритеті все, що завгодно, тільки не свій організм. Кожні півгодини у мене стояв будильник, щоб я не забувала поїсти та прийняти ліки. Шлунок був зірваний. Зараз це вже налагоджено. За останні два роки мій розвиток в цьому напрямку – це була головна тема. Не можна було нехтувати. Потрібно не доводити до хвороб, вчасно за собою доглядати.

У нас нема культури розуміння, що таке дівчина, як вона за собою має слідкувати, що повинна в собі розвивати. В сім’ї це не пояснювалось. Ми не бачили, як тато піклувався про маму. Де ж нам взяти це знання, якщо у нас в суспільстві це не прийнято. Але воно є, його можна вивчати, а потім раз – і все в житті по-іншому. І все приємно, і позитивно, і здоров’я є, і чоловік прекрасний поруч. Це окрема тема.

Догляд за собою

Все наше здоров’я одразу проявляється на шкірі. Відповідно, коли його немає, то все дуже “красиво” з обличчям. Це та сама аюрведа. Практично за останній рік я перейшла на аюрведичні натуральні олійки, креми. Роблю все сама, починаючи від вмивалок і легкого скрабу. Звісно, після натуральних олій ти не можеш перейти на креми з магазину. Ти відчуваєш синтетику. У книзі “Абсолютна краса” я прочитала про те, що краса шкіри – це навіть не зовнішній ефект. Там є різні рецепти. Це дуже весело, ти себе відчуваєш маленьким алхіміком, роблячи крем: тут потрібно, наприклад, кокосову олію випарити. Звісно, перші три рази ти намутив незрозуміло що і незрозуміло, як цим мазатись. Але процес чарівний. І для тіла, і для шкіри. Десь ті рецепти перекликаються з нашими улюбленими бабусиними рецептами. Але ти розумієш, що природа дає все необхідне, що вмазувати в себе якісь креми за 200 доларів немає змісту. І так, ті креми – вони все-таки мертві. Важливий, власне, ефект впливу на шкіру, а також те саме “тонке тіло”, яке йде разом з рослинами, олійками. У нас не так багато натуральних олій – лише компаній Styx і Vivasan. В них залишається “тонке тіло” рослин.

Я готую свою косметику і її вистачає на 3-4 місяці. Я зробила сестрі. Робила мамі. Це дуже просто: олія авокадо, 4 крапельки того, 8 крапельок того. І все. Щось зберігається в холодильнику, щось ні. Я ніколи цим не займалась, а тепер тільки й кажу подругам: “Так, дівчата. Збираємо баночки”. Одна моя знайома любить варити мило. І ми обмінюємось.

fedorenko-2

fedorenko-3

fedorenko-7

Ну і це твій час. Раз на три місяці потрібно витратити півтори години – це небагато, але це час, який ти виділяєш на себе. І тіло відповідає, м’яко кажучи, цій увазі, адже ти про нього потурбувався.

Однак, можна залягти в зовнішню проблему, доки не вирішиш внутрішню. Я сміюсь, що в мене процес вирішення внутрішніх проблем може затягнутись на все життя, але, дай Боже, все-таки ні. Варто лише знайти баланс: стрес, біганина, не поїв – і все це одразу проявляється. Жити в балансі, звісно, непросто, але до цього потрібно наближатись в максимумі своїх можливостей. Нефанатично: з дому не вийду, бо маю поїсти в 12:30. Потрібно бути flexible, але з розумінням того, що ти маєш свою пріоритетність і своє бачення.

Банан, молоко, мед та масло гі – після цього рецепту для ванни ти сам, як здобна булочка. Ти сам себе хочеш нюхати, гладити, навіть відкусити трішечки) Це просто. Два рази на тиждень. Просто обмазатись цією сумішшю і полежати у ванні. І все це натуральне. Тут неможливо заперечувати його користь і кайф.

Потрібно вивчити аюрведу хоч трохи, щоб розуміти, що потрібно саме для тебе.

Єдине що, шампуні поки не роблю сама. Користуюсь засобами марки Styx. В них є базові шампуні, в які ти капаєш різні олії залежно від свого настрою.

fedorenko-4

fedorenko-5

fedorenko-6

Помітили помилку? Щоб повідомити нас, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Система Orphus