Ольга Котрус, письменниця

Ольга Котрус – WORDS on BEAUTY

Автор матеріалу: Ольга Ковальчук

 
Текстами Ольги захоплюються сотні дівчат. Вона живе в Парижі та вміє прекрасно передавати спостереження в текстах для свого блогу, а тепер ще й для книги “Місто, яке мене з’їло”, яка виходить зовсім скоро.

Спорт

У рейтингу від десяти до одного, фізична активність для мене десь на сьомому місці. Але це питання пріоритетів. Якщо у людини є час і бажання, вона виділить час для цього. У мене зараз пріоритет – це робота, творчість, і я не вважаю себе людиною мультифункціональною, яка може і бігати зранку, і слідкувати за раціоном, і бути при цьому ще й дуже продуктивною. Я собі відпускаю гріхи з цього приводу, коли з’явиться час – буду займатися спортом. Зараз просто не їм багато. І це все.

Минулого року займалася і кардіо-, і силовими тренуваннями (десь 6 місяців).

Харчовий раціон

Що складає мій раціон? Тут легше сказати, що я не вживаю в їжу. Все життя мрію спробувати вегетаріанство, мені цікаво як організм себе з ним почуватиме. В принципі, дуже люблю овочі і зелень, у ресторані скоріше виберу щось зелене, аніж м’ясо чи щось важке. І я майже не їм хліб.

Слідкувала і носила судочки, але це дуже незручно. Я не людина судочків.

Я взагалі не люблю, коли з їжі роблять ворога. «Крохмаль? – Ні, ніколи» або «Я не їм картоплі» – це особистий вибір кожного, але для мене така система не працює. Я маю дозволити собі з’їсти те, що я хочу, коли я хочу. Однак, все впирається у відчуття міри, тому не треба переїдати.

Майже взагалі не їм мучного, солодкого – дуже рідко. Але в Києві відриваюсь.

Ще зрозуміла таку штуку, що люди дуже часто відділяють себе від свого тіла. Тобто ти хочеш з’їсти чіпси, і це ти як для себе, як для Олічки хочеш з’їсти чіпси, а те, що це твоє тіло, твій шлунок, твої стегна, твоя шкіра, все що з тобою відбувається, – до цього треба прийти. І багато людей насправді так і їдять, наче воно в якусь іншу прірву йде, а не в твою. Ось це важливо що я для себе зрозуміла після того, як носила їжу в судочках. Зараз я просто знаю, в якій частині дня можна їсти солодке, вуглеводи, білки тощо, і мені якось з цим легко, я можу варіювати.

Що більш дорослою ти стаєш, то більше ти розумієш: сам за собою не доглянеш, ніхто не догляне.

П’ю дуже багато води, люблю її.

Догляд за обличчям

У мене це очищення, зволоження, тонізування. Ніколи не пропускаю, ніколи не сплю з макіяжем, і в принципі мало фарбуюсь, не подобаюсь собі у якомусь жирному мейку. Маски роблю кілька разів на тиждень.

У мене суха та чуттєва шкіра, тому це щоразу або зволоження, або живлення. Роблю багато масок на основі глини, мені подобається як після них шкіра себе почуває.

Мені до душі французька косметика Mixa для сухої шкіри, вона продається у будь-якому супермаркеті. Олією для знаття макіяжу взимку користуюся, крем для обличчя взимку один, влітку – інший. Дуже легенький. Але зараз я користуюся 27 M.E. Skin Lab. Його запах – ніби щось здохло і скисло водночас. Я коли вперше нанесла на обличчя цю сироватку, то взагалі не зрозуміла: може вона просрочена чи що таке? Там така текстура і колір, але з часом до цього звикаєш – це хороша штука. В цієї марки ще є прикольний засіб для очищення обличчя. Він схожий на віск. Відкриваєш баночку, там тверда суміш і ти його розтираєш по обличчю, спочатку по сухому, потім трохи змочуєш. Дуже класне відчуття для сухої шкіри. Це Ароматека київська мені подарувала.

З доглядом я дуже консервативна. Якщо щось підходить, не міняю, бо це одразу відбивається на обличчі.

 

Ольга Котрус – WORDS on BEAUTY

Декоративна косметика

Я абсолютно не beauty-junkie. Купую декоративну косметику, коли у мене щось закінчилося. Якщо мені сподобалося, купую те саме, якщо – ні, я можу запитати у Facebook «що там зараз для брів мажуть?». Не уявляю свою косметичку, мабуть, без помади та туші.

Якоїсь улюбленої туші немає, у мене просто дуже гарні вії, тому всерівно чим мазатися. Багато років користуюся Maybelline, легендарною в рожево-зеленому тубусі, але з Guerlain за 30 євро ефект той самий.

Люблю яскраві помади, у мене завжди є 4-5 відтінків від яскраво-рожевого до червоного матового. І не вважаю, що це лише з якоїсь нагоди. Все залежить від настрою. Помада Deborah milano дуже хороша, стійка, матова. Взагалі тримається весь день. Туш для брів Bourjois – вже десь 4-ту купую.

Моя декоративна косметичка дуже мінімал.

Догляд за волоссям

З волоссям проблеми. І я вперше зрозуміла, що голова реагує на стрес. Шкіра стала дуже сухою, і коли я збиралась в Україну, взагалі не знала що робити, бо здавалося, що це лупа, але – ні, це просто були нерви. Я заспокоїлась, і голова заспокоїлась.

А взагалі я постійно змінюю шампуні, ніколи не користувалася якоюсь професійною косметикою, зазвичай це щось із супермаркету. Я більше помічаю, що ефект залежить від води, аніж від шампуню. У Франції вода м’якша, волосся після неї якесь інше, у Києві більш жорстка шевелюра виходить. Маскою користуюсь десь раз на тиждень.

Це не моя історія що стосується рецептів на кухні і рецептів догляду за обличчям, коли треба щось змішувати, ставити в холодильник. Мені здається, що косметична індустрія досягла вже таких висот, що можна не колотити нічого з кабачків з сметаною, але знову ж таки, якщо хочеться – будь-ласка.

Догляд за тілом

У мене дуже суха шкіра, тому в Sephora є чудовий body butter 450 мл чи півлітра – така здорова банка. Це взагалі найкраще, що я пробувала в житті. Користуюсь з грудня по грудень. Ідеальна штука.

Парфуми

Тут я такий однолюб років на три одразу. Так, що у мене зараз? Це дуже смішно, бо кожного разу, коли я обираю парфуми, я їх на комусь чую, біжу за цією людиною по вулиці, кажу «Доброго дня! Що це на вас таке?». І потім йду, і купую.

Чоловічі парфуми мені подобаються. З жіночого останнє, що було – це українські Mola Mola, їх моя хороша знайома Таня Белз розробила. Взагалі вони фантастичні. Загугліть, може, теж цікаво буде. Вони такі, що і не скажеш, жіночі чи чоловічі. Дуже специфічні.

Догляд українських жінок і француженок

Підхід і ставлення до краси в нас і в них абсолютно різні, бо українську дівчинку з дитинства виховують у такій концепції, що вона має подобатися чоловікам, і в принципі, її найважливіша місія в житті – це вийти заміж, народити дітей, бути берегинею (моє «улюблене» слово). Француженок так не виховують, тут дівчата абсолютно вільні бігати, вести себе як вони хочуть, і дівчатка, молоді француженки до 30 років пізнають себе. Тому тут так багато жінок з обдертими нігтями і з брудними волоссям, бо в принципі їм це не дуже важливо, і якогось дефіциту у чоловічій увазі у них теж немає. Коли жінці вже трохи за 30, вона себе знає, вона знає, як себе прикрасити правильно. Це якийсь мінімум макіяжу, легке підкреслення всього найкращого і маскування того, що «не дуже». Українські жінки постійно тримають себе у такому стресі, ніби весь час вони мають бути «в товарному вигляді», а раптом «той самий єдиний» чекає за рогом, а ти брови не нафарбувала. Я гіперболізую, але це правда. Це зараз змінюється із поколінням жінок мого віку, але є дуже сильний пресинг у тому відношенні, що «ти ж дівчинка». Я ненавиджу це. І це тому, що українське суспільство не пережило емансипацію, тому нам всім потрібен фемінізм (сміється). Саме тому догляд в українок і француженок кардинально різний, бо в нас намагаються зробити яскравіше, ідеально, а тут роблять так, щоб просто підкреслити своє. У цьому і є принципова різниця.

Догляд за собою змінюється скоріш за все тому, що я стаю старшою, а Франція в цьому плані якось не вплинула на мене. Єдине – тут більш доступна косметика високої якості: вона продається і аптеках, і в супермаркетах, і це не люкс якийсь.

Красива жінка – це впевнена у собі жінка і доглянута, яка знає свої недоліки, плюси і мінуси, і яка вміє з цим працювати.

Art de vivre – це коли ти не поспішаєш, даєш собі час насолоджуватись великими і маленькими моментами. Звичка французів – дуже повільно їсти і пити, спілкуватися, брати від життя взагалі все, що можна, їздити у відпустки і планувати їх заздалегідь, жити неквапливо.

Помітили помилку? Щоб повідомити нас, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Система Orphus