Ольга Філатова, ресторатор, отельєр

Previous Image
Next Image

info heading

info content


 

Розібравшись у безлічі практик по здоровому способу життя, бізнес-леді Ольга Філатова вивела для себе свою власну формулу догляду за собою. 

 

Для мене найважливіше, в принципі – спланувати свій день. Щоб бачити своє життя в перспективі, треба бачити кінцеву ціль, а це: почувати себе здоровою, повною сил, енергетично наповненою. Відштовхуючись від того, ти вже плануєш до детальних подробиць, як спланувати свій рік, а вже потім – кожен день.

Для мене головне – це сезон, сезонні продукти, відповідно,  відчуваю, що восени маю наповнюватись вітамінами, а значить планую, що цей час має бути присвячений акценту на конкретні речі. Весна, наприклад, це час для детоксу, тоді я роблю акцент на харчування, яке виключає м’ясні продукти, виключає молочне. Якщо це літо, то це час, коли багато овочів, фруктів натуральних – акценти мають бути інакші. Відповідно до цього, я в загальному бачу таку дрібничку, як свій день. Тому сніданок – це те, з чого ми починаємо день. Він має бути не просто абияким, або його взагалі не має бути. Він обов’язково має бути і має бути з акцентом. Тобто правильним. Як ти день почав, так в тебе цілий день і піде.

Я починаю з того, що завжди намагаюся почати день свідомо. Кожного ранку випиваю стакан води з лимонним соком і трішки меду або, без нього. Потім в мене йде ритуальна чашка кави з молоком, або без нього. Якщо я в той період вирішую, що я не п’ю каву – в мене теж таке буває, тоді я переходжу на ячмінну, або якусь іншу такого плану натуральну каву. Тоді – небагато фруктів: вони можуть бути у вигляді смузі, або просто у будь-якій подачі. Невеличка порція, яка рівноцінна одному цілому фрукту. Для дітей, доречі, так само готую. Після того можуть бути або якісь зернові, або білкові закуски. Невелика закуска, але повноцінна.

Взагалі я вважаю, що під час прийому їжі людина має відчути всі п’ять смаків. В такому разі йде подразнення по всіх рецепторах і людина стає задоволена. Тому впродовж дня у моєму раціоні завжди є білки, зернові та карбонати. Це теорія, яка базується на східних підходах, або наших старовинних ведичних знаннях – якщо все це проаналізувати, виходять загальні речі. Я взагалі прибічник не фанатизму і ніколи не буду радити людям не їсти м’ясо, чи навпаки сидіти тільки на білкових дієтах. Кожна людина має заточитися під таку чутливсть, щоб вона почала відчувати свій власний організм, що саме їй потрібно в цю пору року і саме в такому стані, в якому вона зараз знаходиться. Для її організму. Тому радити одному тільки так, а другому тільки так – це зухвало. Треба, щоб людина для початку почала відчувати себе. В принципі для цього потрібно довести її до моменту, коли її організм очищений і він починає себе відчувати. Як у машині: якщо бензинові труби забиті, то який бензин не заливай, не буде працювати.

До здорового способу життя я була схильна з дитинства. Не знаю хто як, але коли я була маленька, я відвідувала дитячий садочок і відповідно при радянському дитинстві у дитячому садочку всіх дітей так годували, що був дуже низький гемоглобін. В мене ні. Я приходила додому, мама казала: “Я тобі зробила фреш на соковижималці”. Це міг бути капустяний, буряковий, овочевий, фруктовий, з яблука, моркви, гарбуза. Ти мусиш його випити. Який би він гидкий не був, я казала: “Це корисно?” Мама казала: “ Так, це корисно, це вітаміни”. І я його випивала, навіть оком не моргнула. При тому, що моя мама могла навіть зморщитися, коли спостерігала за мною.

Коротше кажучи, ця тяга до правильного способу життя, передалась мені від бабусі. Я з дитинства бачила, як вона робила собі якісь відвари. У неї був особняк у центрі міста з невеликим садочоком. Там ріс чистотіл. Я бачила як вона зривала його і заварювала собі чайочок. Я питала: “Бабця, нащо це тобі?” Вона відповідала: “Про всяк випадок – це очищення”. Зараз час, коли чистотіл цвіте, треба пити такий чайочок. Ніколи не буде в тебе якихось гидот, онкологічних захворювань. Якийсь чебрець заварювала, мати-й-мачуху. І ось так час-від-часу, вона пропивала якийсь курс. Я бачила з дитинства, як вона робила гімнастику. Вона відкривала всі вікна, включала класичну музику і починала робити якісь па, махи, хореографічні вправи. Їй уже тоді було 70 років, а вона продовжувала робити і так само браво і досить гарно це в неї виходило. Я питала: “Бабцю, нащо ти це робиш?” Вона казала: “Так краще себе відчуваєш”. Робила розтяжки – така гімнастика була. Тому в мене дуже добрий був приклад, як слідкувати за собою. Спосіб її готування напевно мені теж передався. Вона готувала досить дієтичну їжу для домашніх, але це завжди було дуже смачно. Тому я експериментую в принципі з дитинства – колись я пробувала харчуватися аюрведичною їжею, потім я пробувала не їсти м’яса, потім я їла м’ясо. Попробувавши всі варіанти, я для себе знайшла якийсь універсальний варіант, коли я сама відчуваю, що мені в цей момент потрібно. Крім того, коли вивчаєш різні практики по здоровому способу життя, до того накладаєш ще й інтелектуальну базу, теорію і тоді розумієш, чому твій організм власне того хоче: чому він не хоче навесні їсти більше м’яса, а їсти більше зелені, яка щойно з’явилася. Йому це потрібно і ти починаєш до нього прислухатися і робити йому на користь багато речей.

Кожного ранку останній рік я собі роблю два види смузі. Перший тип – коли зима і немає багато натуральної зелені. В мене є порошки проростків пшениці (вівса) і в мене є ще спіруліна, і ще евкаліпт. Я беру по чайній ложці цих порошочків, туди закидаю лимон, трохи мачі, половинку чи четвертинку будь-якого фрукту для смаку. Це може бути якийсь фрукт, який дає м’якіш. Заливається водичкою або будь-яким рослинним молоком. Збиваю, додаю трішки меду – виходить надзвичайно енергетичне смузі. Я від нього можу бігати як батарейка Duracell цілий день – дуже багато енергії дає. Якщо день очищення, коли хочеться пропустити їжу. А це зазвичай добре робити раз на тиждень. Холостий день! Але незавжди виходить. Тому можна робити раз на декілька тижнів. Тоді можна цілий день пити такий смузі і організм налаштовується на роботу для себе, або якщо після якогось свята прийшов, на якому дуже багато з’їв і хочеш зробити для себе передишку для того, щоб не поправитися після вакханалії, то завжди можна деньок посидіти на такому смузі. Він очисний і він запускає енергетичні процеси. Ти маєш багато енергії, але ти при тому пропускаєш їжу і організм вертається на свою попередню вагу. Коли наступає весна-літо, я замість тих порошочків перетертих висушених, додаю петрушку, кріп, базилік. Можу, якщо це обід, а не ранок, можу тоді ще й огірок закинути з помідором. Можна, без помідора. Якщо не хочеться солодкий, можна трохи присолити. Варіацій багато, але петрушка, базилік і лимон – це основа. Це, напевно, найбільша вітамінна бомба, якщо порахувати по кількості інгредієнтів, яку можна придумати. В петрушці та кропі дуже багато речовин, яких наш організм потребує кожного дня. В мінімальній вазі – максимальна кількість цього вітаміну. Я прийшла до цих рецептів на практиці.

Обов’язково займаюсь спортом. Основа для будь-якої людини –  проходити кожен день пішки певну відстань. В наш час – це досить важко робити, але іноді я кидаю машину і просто усвідомлено ходжу пішки від 3-х до 5-ти кілометрів на день. Це навіть просто для того, щоб їжа нормально перетравлювалася, яку ти з’їдаєш. Крім того я два рази в тиждень ходжу на йогу – це дає моєму тілу гнучкість і енергію. Тобто я приводжу в баланс сама себе і навіть, якщо я пропускаю йогу, то я знаю, як це зробити вдома. Декілька паранаям – і я в порядку. Крім того я намагаюсь ходити на активні види спорту, або в зал, або на бігову доріжку і робити трішки аеробічних вправ. Це залежить від пори року, якщо це зима і більш холодно, я більше стараюсь робити інтенсивні вправи, від яких зігріваюсь, розганяю кров. Я обов’язково ходжу в баню три сезони на рік. Якщо це влітку, то набагато більше хочеться по свіжому повітрю бігати і зробити для розігріву якісь вправи для гнучкості – наприклад, пілатес. Якщо це спека, то відповідно – це йога і статичні вправи.

Найголовніше в догляді за собою – це стабільність. Не можна щось один раз зробити, а потім перестати робити і очікувати результату. Для мене – це як чищення зубів. Якщо ти їх чистиш – ти це робиш. Якщо ти доглядаєш за волоссям – це треба робити систематично, а не відривчатими моментами. Раз зробив три масочки, потім забув. Має бути приклад східного підходу. Колись мені коліжанка розказала, що дівчаток на Сході вчать доглядати за своїм волоссям і за шкірою ще з дитинства. Коли вони тільки народжуються, їм наносять на шкіру речовину, яка схожа на хну, яка нівелює ріст волосся і дівчата виростають гладкошкірими. Я подумала: нічого собі, як з дитинства у якихось далеких країнах, які для нас здаються дрімучими кішлаками, вчать дітей за собою доглядати. Після того вона ще розказала, що вони наносять олію на волосся. Я це на власні очі побачила, будучи в Індії, де жінки досить доглянуті. Вони роблять якісь такі речі, які для них є стандартними – це олія на волосся, наприклад. У них у всіх дуже шовковисте гарне волосся. Я подумала, що треба і своїх дітей так привчати, поступово. Щоб це для них не було так: о, а це наступив період, коли це треба робити. Треба запрограмовано робити це в якийсь термін з повтором.

Що стосується шкіри, то для мене немає різниці, чим особливим її мазати: чи то буде якийсь дорогий крем брендовий, чи це ефірна олія, яку ти знайшов для себе: мигдалева чи арган, котра тобі допомагає і ти бачиш, що вона тобі підходить. В мене такий був взірець: у мами була коліжанка і вона завжди дуже добре виглядала. Я думала, що вона просто взірець жіночої краси в такому старшому віці. Я питала: “Мама, запитай, будь-ласка, чим вона користується?” Виявилось, що вона жити не може без натуральної оливкової олії, яку вона застосовує для свого обличчя і для рук. Я тоді так здивувалася, бо думала, що це може бути, чи якийсь ексклюзивний крем, чи щось інше. Зчасом я побачила, що кожна людина має для себе знайти свій універсальний рецепт. Я вважаю, що треба звертати увагу на натуральність продукту як для волосся, так і для обличчя. Намаж на себе те, що ти уявляєш міг би з’їсти – буквально. Хоча, звичайно, я купую і La Prairie, La Mer – приємні речі, які радують мене навіть з точки зору дизайну баночки чи якості самої емульсії. Іноді незручно весь час експериментувати з натуральними речима. Іноді ти в переїздах, перельотах і ти користуєшся надбаннями цивілізації.

Я обожнюю олії. Куди б я не приїхала, чи то Прованс, чи то Індія, чи Китай, я скуповую місцеві натуральні олії. Для шкіри кращого немає нічого. В мене є рецепт – мій особистий. Я змішую ці олії і перед душем наношу майже кожного вечора на своє тіло цю теплу суміш на хвилин 5 і після того йду в душ. Я не роблю це навпаки. Я змиваю. Все, що треба буде моєму тілу, воно вбере – решту я змиваю. Так само я роблю для волосся. Я думаю, що з віком, коли ми всі почнемо зсушуватися, це такий рецепт, який допомагає це сповільнювати. Ця версія базується на тисячолітніх надбаннях. Це основа аюрведичного догляду за тілом: в них будь-яка процедура починається з того, що на тіло перед процедурою наноситься тепла олія. Далі можна йти або в баню, або в їхню бочку сведану, чи просто в душ. Коли ти розігріваєшся під гарячою водою, тоді тіло максимально добирає те, що йому потрібно. Вся аюрведична практика заснована на тому, що за тілом за допомогою олій доглядають, а шкіра – найбільший орган по детоксу. Вона вбирає все, що їй потрібно, викидає все решта – таким чином відбувається обмін.

Помітили помилку? Щоб повідомити нас, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Система Orphus