Яна Бучко, партнер та ідеолог ювелірного бренду SOVA, співзасновниця агенції Y&K worldwide
Вона працювала і з Louis Vuitton, і в Helen Marlen Group, потім заснувала свою агенцію по консультуванню fashion-брендів, а також розвиває ювелірний бренд SOVA. Як справжня бізнес-леді, перепробувала купу всього в плані спорту, харчування та догляду, обравши для себе лише найбільш ефективні варіанти. Які? Читайте у нашому матеріалі.
Спорт
Спорт і я – весела італійська сім’я. А все тому, що зі спортом я “на ти” все життя, але завжди з пригодами. В дитинстві – це були різноманітні види танців: бальні, народні, балет. Після школи я постійно приймала участь у групових заняттях по аеробіці, шейпінгу, Nike-конвенціях.
Будучи студенткою, подумала, що було б класно не ходити в універі на фізкультуру. І щоб її відпрацювати, вирішила зробити групу по шейпінгу для інших студентів. Коли я починала, у мене було 5 чоловік, потім вже 35. Потім довелось додавати іншу групу, а згодом почали приїжджати студенти навіть з інших ВУЗів. Всі вони приходили слабенькі, а йшли в такій формі, що могли здавати всі нормативи. Зараз як згадаю, що ми разом витримували на тренуванні, аж самій страшно)) Дуже пишалась ними)
Після того у мене більш обдуманне спортивне життя. Я почала ходити до спортивного клубу і з того часу знаю свого тренера, який зараз вже як друг, адже ми знайомі років 9. Ми жартуємо, що я працюю у нього “піддослідним кроликом”, бо пробуємо багато нових методик і всьго такого. Займатись TRX ми почали, коли ще в Києві його не було де купити, а систему Insanity, що є оригіналом київскої програми “Ривок” – ми пробували ще за років 1,5 до її появи. Через нюанси мого здоров’я, нам завжди доводилось придумувати різні нові підходи до тренувань) Всі лікарі та тренери завжди казали, що по мені можна писати книжки: все, що працює на інших людях, не працює на мені. Або навпаки.
Зараз я продовжую займатись індивідуально з тренером. Роблю це вдома і дуже звикла до того, що навколо немає людей і непотрібного антуражу. Настільки прикипіла до цього, що похід до спортклубу для мене це тепер важка подія)). В цілому, це чи не щоденні заняття. 5-6 разів на тиждень я чимось займаюсь. Був період, коли я займалась по вечорам, але потім зрозуміла, що не встигаю. Коли в мене було багато проектів, я займалась і в 11 вечора. Могла спати по 4 години і всеодно прокидатись вранці на тренування. Зараз прокидаюсь о 7-ій і о 7:30 в мене вже тренування.
Спорт для мене – це плюс-мінус святе. Якщо довго не займаюсь, то у мене тіло цього просить. Це і звичка, і state of mind. Навіть в Індії, коли мені суворо заборонили бігати, я ходила по 10 км кожного дня по периметру ретріту і через неділю з’явилися команда активістів з якими ми повторювали це кожного дня)) Було круто чути від інших гостей закладу, що побачили як ви ходите кожного дня і ми почали. Люблю надихати))
Буває і зворотна сторона медалі: деколи потрібно відпочити, адже коли звикаєш до певного ритму життя, можна не звернути увагу на важливі сигнали свого організму, що він буває не тієї самої думки. Вперш за все це мене і стосується, зараз я тільки вчуся не перенапружувати себе і давати відпочивати, коли цього хочеться. Це важливий момент: слухати своє тіло. Цьому вчишся лише з роками в процесі того, як бачиш що і як реагує. Люди, які починають займатись спортом, часто ігнорують момент відпочинку, відновлення організму. Cама така. Бачила багато прикладів своїх знайомих, та і сама бувало грішила цим. Стається перетренованість: вона може бути дуже різною і у людини може раптом наступити депресія, знесилення, безсоння чи навпаки постійна сонливість. Мати поряд людину, тренера чи фітнес-терапевта, який міг би розпізнати такий стан – дуже важливо.
Десь років 6 назад я почала бігати. Це не була любов з першого погляду, а скоріше необхідність, але згодом я закохалась. Особливо, я його оцінила, коли почала дуже багато подорожувати, бо зручно коли можна взяти кросівки у відрядженні і піти побігати. Це те, що ти завжди можеш робити сам.
Коли немає снігу і досить тепло, раз на тиждень ми невеликою компанією бігаємо у лісі. Дуже вдячна своєму тренеру, який не раз змушував мене вставати рано в субботу чи в неділю, щоб пробігтись у гущі дерев і лісової тиші, відчуття дуже класні і наче день прожив не просто так)). Саме там я пробігла свій перший півмарафон.
Я не розумію біг по асфальту – він травматичний. Роблю це вимушено, коли їду у відрядження, наприклад. У Парижі бігаю вздовж набережної до Ейфелевої вежі, у Нью-Йорку бігаю в Сентрал Парку. Доречі, в останньому була весела історія з Ештоном Катчером)) Я за те, щоб, бігаючи була якась м’якість поверхні для амортизації ступні, колін, попереку тощо. Наприклад зараз, через свою активність я активувала плоскостопість. Це трапилось якось різко в один момент. Тепер не можу бігати і довелось повністю передивлятись схему своїх занять.
З дитинства я танцювала. Згодом я організовувала танцювальні проекти, але танцювала тільки в своїй голові, бо не було часу. Нещодавно я вирішила, що все-таки хочу почати знову. Тому коли є час займаюсь з тренером-подругою, яка приймала участь і працювала в проекті “Танцюють всі”. Ми розучуємо різні стилі залежно від настрою. А декілька місяців тому, була на декількох заняттях з тверку, це дуже весело, але, на жаль, так мало часу і не завжди виходить усім цім займатись. Спорт це добре, але все ж таки він тримає м’язи у постійному тонусі, в той час як заняття танцями додають більше гнучкості та плавності.
Харчування
В мене є тисяча і один варіант того, що можна зробити з суперкорисними продуктами для того, щоб це було смачно. Це все через особливості здоров’я ще з дитинства, тому зараз здорове харчування це скоріше стиль життя, аніж вимушенність. Все просто – їжа повинна бути корисною, досить легкою і смачною.
Здорове харчування – для всіх це різне поняття. Для наших батьків – це скоріше повноцінний обід і “сметанки будь-ласка”, для когось – це пів лимончика в день. Я проходила через багато систем харчування… і макробіотику, і безглютенову, і тільки білок чи клітковину, коли можна їсти тільки до обіду чи після.. можна книжки писати)) Є дійсно багато корисних правил, але було коли я і шкодила цим собі. Зараз вже знаю, як що діє, тому просто вибираю правильний і оптимальний варіант харчування, максимально здоровий, але без фанатизму.
Я – солодкоїжка, але намагаюсь не їсти багато солодкого. Замість цукру я додаю мед. Навіть в каву. Багато людей дивуються, італійці зазвичай просто в шоці) Якщо мед додати в каву, її присмак буде м’якшим і не таким солодким, як з цукром. Та скоріше я буду їсти мед з кавою чи чаєм, ніж додавати його всередину. Я знайшла різні замінники солодкому: сухофрукти, гранолу, сироп агави чи клену. Взагалі вже знаю багато місць де можна знайти здорові десерти чи роблю їх сама.
Довгий час не їла молочних продуктів – роки два. Лише соєве, мигдальне молоко. Я не зрозуміла, чи був реальний від цього ефект. Ще одною причиною було те, що я не хотіла щоб в організми накопичувався козеїн – клейковина, яка є в тваринному молоці. Але я настільки сирна людина, що мені було складно без сиру. В якійсь момент я відчула це дуже сильно і почала знову потроху дозволяти собі молочні продукти.
З дитинства мені прописували різні дієти, коли наприклад повинна була їсти лише парене-варене. Саме через те, зростаючи, виникла необхідність харчуватись правильно і з “нічого” придумати “щось”. Я люблю готувати. Відкривши холодильник, я можу придумати, що приготувати, щоб це було здоровим і смачним. Тому після багатьох років експериментів я вигадала багато різних варіантів салатів, здорових сніданків. Буває, що друзі просять в мене рецепти чи питають, що можна приготувати, якщо є тільки якісь інгредієнти. З тієї ж причини, в мене немає великої потреби солити їжу, але люблю приправи: індійські, марокканські, італійські, будь-які –все, щоб створити аромат та смак.
Один з лайфхаків як їсти досить легко – це зелень. Я обожнюю різні салати з великою кількістю зелені і смачною заправкою: кунжутною олією, трохи пармезану з лимоном, якесь насіння, авокадо чи броколі. Друга моя любов – це авокадо! Він насичує, супер корисний і просто неймовірний продукт, я готова його їсти вранці, вдень і ввечері.
В цілому, ще потрібно багато пити. Раніше я якось не могла уявити, як це випивати декілька літрів чистої води. Я чесно себе привчала до цього. Зараз без цього вже важко, мінімум 1,5 літри чистої води)
Років 10 не їм м’яса. В якийсь момент я зрозуміла, що мені від нього недобре і інший момент: організм його не просить. Тому просто перестала вживати і все, без великих на те глибинних причин.
Догляд за обличчям
Мене часто питають, чи є мені вже 18 років? Ви ще вчитесь чи вже працюєте?”. Зараз я це сприймаю як комплімент. В мене якийсь дитячий типаж обличчя, тому виглядаю молодше своїх років, бо нічого супер спеціального для цього я не роблю, догляд в мене досить базовий.
Недавно я перейшла на іншу косметику, Це японська косметика Sakura Ol Belezza. Порадила косметолог. В цілому японці – дуже просунуті в цій сфері. У мене багато знайомих, які їздили у Японію чи Китай і завжди привозили якісь креми. Я користувалась ними і думала, чому так все добре заживає, шкіра стає кращою. Правда японці ще не вміють робити гарну упаковку, але це ж не головне)
Маю досить суху шкіру, тому перш за все це зволоження та тонізування. Баночок у мене досить багато, а користуюсь трьома-чотирма з них.
Колись робила кубики з льоду і користувалась ними після тренувань. Це освіжало обличчя. Але якщо чесно не має в мене стільки часу, щоб робити усілякі маски чи спец догляд, поки що достатньо того, що є в баночках )
З роками зрозуміла, що найкращий крем для обличчя – антистрес. Всі ми ходимо на йогу, займаємось медитаціями – але цього замало (хоча йога – це поки що не про мене, але вже досить давно хочу серйозніше до неї підійти). Все залежить від того, який режим далі. Саме тому важливий внутрішній догляд, системи будь-яких розвантажень, відпочинку.
Класно наповнює організм дихання. Немає кращого ліфтингу, ніж кисень в організмі. Я – звісно, не людина годинного заняття по диханню. Для мене – це жахливо нудно. Колись мені один масажист показав, як наситити свій організм киснем достатньо швидко. Це дихання через діафрагму. Відкриваєш вікно і протягом 10 хвилин дуже глибоко дихаєш. Після цього круто одразу лягати спати. По-перше, кисень допомагає розчіпляти жири, а по-друге, запускати всі процеси в організмі. Колись після поїздки в гори, де я 10 днів робила ці дихальні вправи, всі мені робили компліменти, як я гарно виглядала, бо шкіра та очі в прямому сенсі починають світитись. Зараз я лінюся це робити).
Декоративна косметика
Я не люблю багато фарбуватись і роблю макіяж очей, чи ще чогось тільки тоді, коли йду на якусь подію. Зазвичай це тільки тон. В якийсь момент у мене була лише пудра. Зараз це пудра і BB-крем, олівець для брів і коректор, якщо потрібно.
В мене є багато видів губних помад, але я ними дуже рідко користуюсь. Маю кілька відтінків: фіолетові чи бронзові. В цілому я людина “чистого обличчя” наскільки це можливо.
Догляд за волоссям
Вже декілька років користуюсь корейськими засобами бренду Daeng Gi Meo Ri.
Вони на основі трав і раніше їх можна було побачити лише у салонах, а зараз вже можна купити онлайн. У цих шампунів дуже хороший побічний ефект– активний ріст волосся. Я задоволена.
На волосся також впливає харчування: наскільки часто ти вживаєш в їжу правильні жири. Коли я відчуваю, що втрачається м’якість і сила, я періодично вранці починаю приймати по ложці оливкової олії, чи кунжутної олії, щоб додавати правильних жирів. Коли вони є, з’являється м’якість у тілі, не тільки у волоссі.
Догляд за тілом
Як згадувала, в мене досить суха шкіра, тому завжди після душу я використовую зволожуючий лосьйон. В догляді за тілом максимум, що я роблю це контрастний душ і періодично масаж. Але мені в цьому точно треба бути більш систематичною)) Для всього не можливо знайти час, навіть до косметолога важно потрапити.
Парфуми
Тут ціла історія. Довгий час я користувалась парфумами Osmanthe Yunnan від Hermes. Вони продаються тільки в магазинах бренду. Там було круте поєднання свіжості, м’якості та солодкості одночасно, наче м’яка вуаль і дуже довго не знаходила нічого, що було б моїм настільки.
Доречі, важливим критерієм для парфумів є їх упаковка, важливо чи вміщуються вони в маленьку сумочку. Тому, що парфуми мають бути зі мною завжди.
Колись мій чоловік купив собі парфуми Noire Epices від Frederic Malle. Я закохалась в них. Мої Hermes просто зникли для мене. Я просто вимолила можливість їх також носити. Було дуже цікаво, коли нам говорили, що ви разом так гарно пахнете, що це за поєднання?. Але потім я зрозуміла, що на ньому вони мені подобаються більше. Я почала думати, що б ще таке знайти і переключилась на Tobacco Vanille від Tom Ford. Це було вперше, коли у мене в парфумах з’явилась ваніль.
Далі я поспілкувалась з власником мережі магазинів нішової парфумерії “Жан” Олексієм Радяном і він мені підібрав серію тестерів по моїм вподобанням. Носила на собі по тижню кожен. Як тільки парфуми не мої, я втомлююсь від них. А тут я знайшла ті, які я не відчувала зовсім на собі, а коли наносила, вони пахнули чимось солодким, Я їх назвала “печенькою”. І куди б я не зайшла, усі починали питати: “А що це так пахне “смачненьким”? Виявились, що це досить звичні Montale, які називаються Chocolate Greedy (“Ревнивий шоколад”). Я іх всеодно називаю “печенькою” і жартую, що це просто “шоколад ревнує до печеньки”. Добре, що я свої парфумів майже не відчуваю, я ж люблю солодке і навіть не уявляю до чого б мене вони спонукали. Так що я знайшла свої парфуми, принаймні на деякий час і плюс в них є дуже маленька пляшечка, яка влазить в усі сумки.
