Новий тренд для тих, хто веде здоровий спосіб життя у Києві. Йога на світанку. На даху.

Намагаючись в черговий раз проглянути нескінченну стрічку Facebook за п’ятнадцять хвилин і виділити з різношерстого потоку інформації ключове, мої очі “зачепилися” за ідилічну картинку. Майданчик на висоті пташиного польоту, вид на дахи будинків в центрі Києва, світанковий туман і красиві люди з умиротвореними обличчями. На фото вони займалися йогою удосвіта, мимоволі викликаючи бажання приєднатися.

Поповнити ряди уранішніх йогів виявилося простіше простого. На фотографіях було знято перше тренування у рамках проекту Kyiv Sunrise Yogaz, друге було заплановано декількома днями пізніше. Довго не роздумуючи, я зібралася.

Будильник заведений на п’ять. Через годину початок зайняття. З вечора я підготувала усе необхідне і налаштувалася на екстремально ранній підйом. У моєму випадку відносно сну настрій грає важливу роль. Звичку прокидатися хоч би у вісім без будильника виробити так і не вдалося. Дай я собі волю – дивилася б сни до полудня. Але любов до раннього ранку бере гору. Незважаючи на фріланс-графік, зазвичай я намагаюся вставати не пізніше семи, щоб застати місто в уранішній млості, прогулятися з паперовим стаканчиком кави і встигнути зробити за день максимум. Але о п’ятій я прокидалася тільки заради літака, наприклад.

Як завжди буває, напередодні моєї першої вилазки на дах раніше лягти не вдалося. Але підйом виявився не таким вже важким. Насправді, зусилля знадобилися тільки для того, щоб прийняти вертикальне положення і доповзти до душу. З моменту включення гарячої води життя налагодилося і навіть придбало особливе забарвлення. Перші кроки по вулиці, залитій м’яким світлом, ні з чим не порівняти. Здається, ніби з містом опиняєшся наодинці.

Зайняття на даху хороше ще і тим, що дають можливість застати місто, що пробуджується, у безсонній свідомості, відкритій до сприйняття. Вранішня йога триває трохи менше години, але відносно коротке навантаження дозволяє зарядитися енергією до пізнього вечора. Близько сьомої ми закінчуємо, і я вирушаю на довгу прогулянку по маршруту “Світ за очі”. Цей час – тільки для мене, адже в запасі до початку дня в звичному темпі ще декілька годин.

З дозволу організаторів Kyiv Sunrise Yogaz я “позичила” ідею йоги на даху для проведення благодійного зайняття у рамках проекту Juice in Motion. Ініціатива націлена на збір коштів на потреби нездорових дітей з єврейських сімей, який відбувається завдяки проведенню спортивних активностей серед єврейської молоді. Вечірня йога на даху пройшла на ура. Завдяки учасникам заходу нам вдалося наблизити купівлю інвалідного крісла для хворої дитини.

Що ж стосується моїх особистих тренувань, то до числа порядних йогів я б не стала себе зараховувати. На даху з’являюся максимум раз на тиждень, а зайняття йогою вечорами в регулярнішому режимі збираюся продовжити з настанням осені. І сподіваюся, що залишуся вірна своїм планам.

Автор: Стася Міндліна